Новини

У КНУ відбувся круглий стіл із питань соціальної адаптації та реабілітації тих, хто постраждав через війну	17.08.2022
Всього : Фотографія : Міжвідомчий круглий стіл «Соціальна адаптація і реабілітація постраждалих від війни: теоретико-правові засади та стратегії їх вдосконалення» провели в головному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка 15 серпня 2022 року в змішаному форматі. Спільно з Університетом дискусію організували Асоціація соціального розвитку через право та Хортицька національна реабілітаційна академія. Відкривала й модерувала подію президентка Асоціації, провідна фахівчиня Центру проблем імплементації європейського соціального права КНУ імені Тараса Шевченка Інна Силантьєва. Вона зауважила, що головною метою заходу є вдосконалення технологій соціальної адаптації постраждалих від війни шляхом модернізації нормативно-правового слова. Цим зокрема займається Центр проблем імплементації європейського соціального права КНУ, створений у 2016 року як структурний підрозділ юридичного факультету. «Соціальні вимоги — це динамічна система, яка постійно змінюється. Відповідно, існує дуже велика потреба в тому, аби соціальна функція держави була адаптована і могла за потреби швидко трансформуватися. Сучасна європейська держава — це передусім високі соціальні стандарти життя», — підкреслила Інна Силантьєва. На круглий стіл зібрались фахівці з різних куточків України: Києва, Вінниці, Запоріжжя, Одеси. Це представники депутатського корпусу, суддівського, урядовці, лікарі, фахівці з психологічної реабілітації. Подію відкрив ректор КНУ Володимир Бугров. Він подякував організаторам, що саме на базі нашого ЗВО відбувається таке вагоме обговорення і що Університет робить свій внесок із заявлених питань. Наш Університет одним із перших приймав студентів із захоплених росією з 2014 року територій. В КНУ діють кілька осередків, що займаються психологічною реабілітацією, зауважив Володимир Анатолійович. Це Психологічна служба, Університетська клініка, Інститут психіатрії, кафедра військової педагогіки та психології Військового інституту. Після перемоги України, переконаний ректор, на нас чекає ще більше викликів, тож буде багато роботи, зокрема освітянам. Значна частина студентів і викладачів зазнали на собі негативного соціального та психологічного впливу: вимушено переїхали, перебувають на тимчасово окупованих територіях, у них зруйноване житло чи є поранені або загиблі серед близьких. «Зараз один із пріоритетних напрямів роботи Університету — узгодження морально ціннісних орієнтирів і потреба соціальної адаптації та психологічної реабілітації учасників освітнього процесу. Потреба в цьому далі лише зростатиме», — наголосив ректор. Учасників круглого столу привітала народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Олена Мошенець. Вона наголосила, що нині офіційно зафіксовано 5,5 тисячі загиблих і 7,5 тисяч поранених внаслідок повномасштабної агресії росії — і це лише цивільних. Крім їхніх родин, також є внутрішньопереміщені особи, евакуйовані за кордон, військові та сім’ї людей з усіх цих категорій. Всі вони потребують допомоги. 14 липня ухвалений проєкт постанови Кабміну про затвердження порядку надання психологічної допомоги постраждалим від війни в Україні. Звернулась до присутніх і суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксана Епель. Вона розповіла про роль судової гілки влади в адаптації та реабілітації постраждалих. «Людина звертається до суду тоді, коли держава, як вважає позивач, порушує його права», — сказала пані Олена. Суддя уважно розглядає такі справи, з’ясовує всі обставини. Це зокрема стосувалося справ учасників АТО/ООС. Після 24 лютого подібних справ стане більше, і вони будуть тяжкі, прогнозує суддя. Кожен того дня став людиною, яка мусила соціально адаптуватися до нових умов війни. Між усіма установами держави, вважає Оксана Епель, повинна бути злагоджена комунікація, щоб подолати виклики і наблизити перемогу. У своєму виступі проректорка з гуманітарних питань КНУ Інна Степанець зазначила, що нині близько 350 представників Університету добровільно вирушили на фронт і боронять державну цілісність. Із 24 лютого КНУ заснував Центр гуманітарної допомоги, який постачає на передову амуніцію, забезпечує гуманітарну допомогу, допомагає ВПО. Інна Олександрівна згадала кілька складних випадків, із якими довелось стикатися впродовж цього періоду: студент-військовий, який боїться повертатися додому після пройденого, переселенці, які побачили страшні речі в окупації, мешканець гуртожитку, який прибув з ротації, вчинив загрозливі дії, проте на ранок про них не пам’ятав. Проректорка вдячна студентам психологічного факультету КНУ, які створили власний волонтерський рух і допомагають постраждалим пройти І етап реабілітації: поспілкуватися й визначити, людині потрібно просто виговоритися чи все ж звернутися до фахівців — психологів чи психіатрів. На цьому етапі трапляються різні люди та різні ситуації, але рівень емоційного пригнічення в постраждалих — однаковий. Студенти-психологи КНУ допомагають усім, певні, що немає неважливих проблем. Серед інших спікерів: Олександр Пошелюжний, заступник начальника управління – начальник відділу інституційного аудиту управління Державної служби якості освіти у м. Києві; Сергій Пєтков, керівник Науково-дослідного інформаційного аналітичного центру «Інновації, інвестиції, інтелект»; Тетяна Зотова, директорка Київського міського Центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству КМДА; Елліна Позднякова-Кирбят’єва, проректорка Хортицької національної навчально-реабілітаційної академії; Михайло Каменєв, керівник експертної групи стратегічного планування та розвитку Директорату реінтеграції та гуманітарного розмінування Мінреінтеграції; Олена Анопрієнко, керівниця Центру медико-психологічної, соціально-реабілітаційної допомоги НДСЛ «Охматдит»; Павло Андрєєв, завідувач відділення гострої дитячої реабілітації НДСЛ «Охматдит». Учасники круглого столу обговорювали питання, які турбують нині кожного: ПТСР; соціальну турботу про переселенців; психологічну підтримку освітян; супервізії для самих психологів; неузгодженість законодавства в деяких нюансах; домашнє насильство та насильство за ознакою статі; сексуальне насилля агресора під час війни; відновлення дітей після фізичних і психологічних травм; відсутність сертифікації психологів, як-от це існує в юристів; потребу переймати закордонний досвід. Для того щоб ефективно допомагати постраждалим від війни, а не втомлювати їх складними бюрократичними процедурами, необхідний злагоджений алгоритм міжвідомчої взаємодії на рівні держави. Над цим і працюватимуть колеги надалі. Центр комунікацій

У КНУ відбувся круглий стіл із питань соціальної адаптації та реабілітації тих, хто постраждав через війну

17.08.2022

Всього : Фотографія :

Міжвідомчий круглий стіл «Соціальна адаптація і реабілітація постраждалих від війни: теоретико-правові засади та стратегії їх вдосконалення» провели в головному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка 15 серпня 2022 року в змішаному форматі.

Спільно з Університетом дискусію організували Асоціація соціального розвитку через право та Хортицька національна реабілітаційна академія.

Відкривала й модерувала подію президентка Асоціації, провідна фахівчиня Центру проблем імплементації європейського соціального права КНУ імені Тараса Шевченка Інна Силантьєва. Вона зауважила, що головною метою заходу є вдосконалення технологій соціальної адаптації постраждалих від війни шляхом модернізації нормативно-правового слова. Цим зокрема займається Центр проблем імплементації європейського соціального права КНУ, створений у 2016 року як структурний підрозділ юридичного факультету.

«Соціальні вимоги — це динамічна система, яка постійно змінюється. Відповідно, існує дуже велика потреба в тому, аби соціальна функція держави була адаптована і могла за потреби швидко трансформуватися. Сучасна європейська держава — це передусім високі соціальні стандарти життя», — підкреслила Інна Силантьєва.

На круглий стіл зібрались фахівці з різних куточків України: Києва, Вінниці, Запоріжжя, Одеси. Це представники депутатського корпусу, суддівського, урядовці, лікарі, фахівці з психологічної реабілітації.

Подію відкрив ректор КНУ Володимир Бугров. Він подякував організаторам, що саме на базі нашого ЗВО відбувається таке вагоме обговорення і що Університет робить свій внесок із заявлених питань. Наш Університет одним із перших приймав студентів із захоплених росією з 2014 року територій. В КНУ діють кілька осередків, що займаються психологічною реабілітацією, зауважив Володимир Анатолійович. Це Психологічна служба, Університетська клініка, Інститут психіатрії, кафедра військової педагогіки та психології Військового інституту. Після перемоги України, переконаний ректор, на нас чекає ще більше викликів, тож буде багато роботи, зокрема освітянам. Значна частина студентів і викладачів зазнали на собі негативного соціального та психологічного впливу: вимушено переїхали, перебувають на тимчасово окупованих територіях, у них зруйноване житло чи є поранені або загиблі серед близьких. «Зараз один із пріоритетних напрямів роботи Університету — узгодження морально ціннісних орієнтирів і потреба соціальної адаптації та психологічної реабілітації учасників освітнього процесу. Потреба в цьому далі лише зростатиме», — наголосив ректор.

Учасників круглого столу привітала народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики Олена Мошенець. Вона наголосила, що нині офіційно зафіксовано 5,5 тисячі загиблих і 7,5 тисяч поранених внаслідок повномасштабної агресії росії — і це лише цивільних. Крім їхніх родин, також є внутрішньопереміщені особи, евакуйовані за кордон, військові та сім’ї людей з усіх цих категорій. Всі вони потребують допомоги. 14 липня ухвалений проєкт постанови Кабміну про затвердження порядку надання психологічної допомоги постраждалим від війни в Україні.

Звернулась до присутніх і суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Оксана Епель. Вона розповіла про роль судової гілки влади в адаптації та реабілітації постраждалих. «Людина звертається до суду тоді, коли держава, як вважає позивач, порушує його права», — сказала пані Олена. Суддя уважно розглядає такі справи, з’ясовує всі обставини. Це зокрема стосувалося справ учасників АТО/ООС. Після 24 лютого подібних справ стане більше, і вони будуть тяжкі, прогнозує суддя. Кожен того дня став людиною, яка мусила соціально адаптуватися до нових умов війни. Між усіма установами держави, вважає Оксана Епель, повинна бути злагоджена комунікація, щоб подолати виклики і наблизити перемогу.

У своєму виступі проректорка з гуманітарних питань КНУ Інна Степанець зазначила, що нині близько 350 представників Університету добровільно вирушили на фронт і боронять державну цілісність. Із 24 лютого КНУ заснував Центр гуманітарної допомоги, який постачає на передову амуніцію, забезпечує гуманітарну допомогу, допомагає ВПО. Інна Олександрівна згадала кілька складних випадків, із якими довелось стикатися впродовж цього періоду: студент-військовий, який боїться повертатися додому після пройденого, переселенці, які побачили страшні речі в окупації, мешканець гуртожитку, який прибув з ротації, вчинив загрозливі дії, проте на ранок про них не пам’ятав. Проректорка вдячна студентам психологічного факультету КНУ, які створили власний волонтерський рух і допомагають постраждалим пройти І етап реабілітації: поспілкуватися й визначити, людині потрібно просто виговоритися чи все ж звернутися до фахівців — психологів чи психіатрів. На цьому етапі трапляються різні люди та різні ситуації, але рівень емоційного пригнічення в постраждалих — однаковий. Студенти-психологи КНУ допомагають усім, певні, що немає неважливих проблем.

Серед інших спікерів:

Олександр Пошелюжний, заступник начальника управління – начальник відділу інституційного аудиту управління Державної служби якості освіти у м. Києві;
Сергій Пєтков, керівник Науково-дослідного інформаційного аналітичного центру «Інновації, інвестиції, інтелект»;
Тетяна Зотова, директорка Київського міського Центру гендерної рівності, запобігання та протидії насильству КМДА;
Елліна Позднякова-Кирбят’єва, проректорка Хортицької національної навчально-реабілітаційної академії;
Михайло Каменєв, керівник експертної групи стратегічного планування та розвитку Директорату реінтеграції та гуманітарного розмінування Мінреінтеграції;
Олена Анопрієнко, керівниця Центру медико-психологічної, соціально-реабілітаційної допомоги НДСЛ «Охматдит»;
Павло Андрєєв, завідувач відділення гострої дитячої реабілітації НДСЛ «Охматдит».

Учасники круглого столу обговорювали питання, які турбують нині кожного: ПТСР; соціальну турботу про переселенців; психологічну підтримку освітян; супервізії для самих психологів; неузгодженість законодавства в деяких нюансах; домашнє насильство та насильство за ознакою статі; сексуальне насилля агресора під час війни; відновлення дітей після фізичних і психологічних травм; відсутність сертифікації психологів, як-от це існує в юристів; потребу переймати закордонний досвід. Для того щоб ефективно допомагати постраждалим від війни, а не втомлювати їх складними бюрократичними процедурами, необхідний злагоджений алгоритм міжвідомчої взаємодії на рівні держави. Над цим і працюватимуть колеги надалі.

Центр комунікацій